Ваш син - гей?!
Ніколи всерйоз не замислювалась про гомосексуалізм. Тобто, люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією не привертали моєї уваги, не виділялись як щось «неприйнятне» чи особливе. Зрештою, я вважаю себе толерантною щодо питань інтимної свободи і взагалі сексуальних стосунків, а серед моїх знайомих є чимало представників ЛГБТ-спільноти. «Тоді в чому проблема?», — запитаєте ви. Приводом для роздумів став фільм «Молитви за Боббі» (Prayers for Bobby), який на проблему геїв змусив подивитись по-новому.За сюжетом, 20-літній юнак раптово усвідомлює, що його приваблюють чоловіки. У цьому нема нічого страшного, якби не релігійно-консервативна родина Боббі, а особливо його мати, котра вважає, що після смерті усі члени її сім'ї потраплять у рай, якщо житимуть згідно біблійних заповідей. Зрозуміло, що гомосексуалізм, з погляду Євангелія, є тяжким гріхом, який веде до пекла. І от ця любляча матуся усіма способами намагається «вилікувати» Боббі. Зрештою, хлопець не витримує цих знущань над собою і вчиняє самогубство.
Друга частина фільму — роздуми матері про гомосексуалізм та пошуки відповідей на це питання серед священників та суспільства.
І от я подумала: як це — знати, що твоя дитина особлива, не така, як усі, й жити з цим? Як прийняти, що твій син/дочка є представниками сексуальних меншин?
На фото — кадр з фільму
88 коментарів
Тобто в інфінітіві це буде: читити, стріляти, гети або геть.
існує багато теорій появи гомосексуалізму. задатки до нього іноді закладаються ще у внутрішньоутробному розвитку.
звинувачувати чи виправляти не потрібно. потрібно любити, як досі любили, не знаючи про прихильності.
— Йой, Васильку, так він же ж москаль!
Якщо ваш син — гей, це однозначно показник того, що у вашому ГЕТЕРОСЕКСУАЛЬНОМУ житті НЕМА ЛЮБОВІ І ЩАСТЯ.
Якщо за сценарієм фільму, мамі треба було не виправляти сина, а подивитися на свої стосунки з чоловіком. Цілком ймовірно, що це стосунки формальні, де секс — це гріх і обовязок дітонародження, відсутність любові компенсується контролем, в тому числі через релігійні правила.
Як тоталітарне, так і ліберальне суспільство цього не дає. В тоталітаризмі єдиним (по суті) самцем є Перший (імператор), всі інші можуть реалізовуватися як самці ТІЛЬКИ в рамках Його дозволу, тобто вони є тільки продовженням чоловічості Першого, а не реалізаторами Власної чоловічості.
В лібералізмі Кожен не визнає чоловічості Кожного, хоч всі намагаються реалізувати себе. Тобто це ситуація безлічі імператорів, де ніхто нікого імператором не визнає.
Ініціація — це суб*єкт-суб*єктне долучення чоловіка(хлопця) до ЧОЛОВІЧОСТІ, введення в чоловіче містичне поле. Надання чоловічої підтримки тощо.
Це психологічна потреба і навіть необхідність.
Гомосексуалізм інколи є перверзійної формою даної потреби.
Це правильно, якщо природа гомосексуалізму психічна.
Якщо ж природа — фізіологічна (в т.ч. і генетична), то тут вже не має значення, який приклад подають батьки.
Наразі вчені ще сперечаються на рахунок того, як виникає нетрадиційний потяг. Відомо те, що і у тваринному світі теж існує це явище, причому більше поширене серед самців. Це аргумент на захист фізіологічного походження.
На захист теорії про психічне походження — наявність «бі», а також те, що нетрадиційні потяги часто виникають не одразу після народження, а часто вже у зріломі віці і навіть у людей, що перебувають у шлюбі.
Там більше йдеться про проблеми в сім'ї, котрі призводять до особистих непорозумінь: спілкування батьків з дітьми, стосунки між чоловіком і жінкою, довіра між братами.
Тобто річ не в тім, що хтось у родині гей чи лесбіянка. Річ у тому, як це сприймають решта членів (членкинь). Якщо людина відрізняється від інших і це веде до її самогубства, то навряд чи це пропаганда "іншості".
Коли одного дня до мене підійде син і скаже: «слухай, старий, я мав у ср@ці це все, я пішов жити з Васьою, я його люблю», то я йому відповім: «будь обережний, я тебе теж люблю, приходьте в гості». Для чого псувати йому життя лікуваннями й нервами?
Хто є святим?
Чоловік, що не знав/не любив жінку.
Відповідно навіть гетеросексуальний чоловік намагається бути із жінкою формально, тільки тілесно, уникаючи взаємодії, уникаючи «слухати» жінку, вважаючи це чимось не-чоловічим (тут дуже ілюстративним є ортодоксальне єврейство в ліжку «через простинку». Тобто навіть ведучи гетеросексуальний спосіб життя, чоловік намагається довести і підкреслити, що він — без жінки.
Святість статевості прямо і відкрито я зустрічала тільки в суфізмі, та трохи в нашому язичництві (архаїчному, бо сучасне часто просто переспівує православя і домострой на язичницький лад).
З іншого боку святість статевості є ПРИРОДНОЮ, а тому певним чином кожному з нас притаманна.
В побутовому, середньостатистичному розумінні «релігійних» людей святість — це насамперед антистатевість. За цей свій вислів беру відповідальність як емпірик.Саме тому, саме така «святість» є психологічним підгрунтям гомосексуалізму. (Договорюються вони в своєму середовищі навіть до того, що Ангели — це просто досконалі гомосексуали).
Святість як цілісність (тут погоджуюсь із Святославом) прямо протилежна гомосексуалізму і не має до нього відношення нінайменшого.Тільки таке розуміння святості достатньо рідкісне. Навіть у Вашому повідомленні стосовно святості-цілісності «водночас не означає її/жінки/ виключення як сили на шляху духовної реалізації» скоріше йдеться про «примирення» з існуванням жіночого, ніж усвідомлення його як НЕОБХІДНОЇ складової цілісності. Хоча, це може бути моя неточна інтерпретація тексту.
Якщо вже таке сталося, то необхідно відверто поговорити без приниження гідності, якщо не вдається переконати, то просто сказати, що не схвалюєте їхню поведінку та стиль життя.
Тато каже синові піди в комору візьми літру огірків квашених.
Син пішов приніс.
Тато: тапер зїш
Син зїв.
Тато: тепер неси літру молока і пий.
Син випив і бігом в туалет дрище аж гай шумить.
Тато ходить збоку і примовляє отак аби знав сину для чого втебе срака.
Краще щасливий гей ніж нещасний гетеросексуал.
Тим паче світ і так перенаселений і з економічної точки зору альянс двох чоловіків — не так і погано.
Адже далеко не всі люди створені для сімейних стосунків.
Проте я думаю, що чистих геїв не так і багато. Чимало людей в більшій чи меншій мірі бісексуальні. Тому одностатеві симпатії далеко не завжди означають, що людина не може покохати протилежну стать.
Не зрозуміло причому тут щастя?! Так можна перенести це і в іншу площину:
Краще ситий гей, ніж голодний гетеросексуал;
Краще взутий гей, ніж босий гетеросексуал;
Краще…
Не бачу зв'язку, чому «нещасливий» гетеросексуал?
Найгірше те, що в сучасному світі, з глобалізацією всім нав'язують космополітизм, толерантність, піде**стію… Причому, роблять це справжні збоченці, які сидять в європейських парламентах і за ними такі шлейфи «справ» про неповнолітніх і т.п…
Чоловік не є геєм і «крапка». Багато що можна «вилікувати» просто нормальним вихованням в дитинстві.
моя колишня сусідка усе сподівалася на дівчинку, а народжувала синів. наймолодшого вбирала у дівчачі сукенки десь до 5 років, хоча навколо усі її ганили за таке. нині цей чоловік є прекрасним сім'янином, батьком дітей і повноцінним гетеросексуалом. врешті, тоги носили у Греції, а кілти носять і нині у Шотландії.
А про демографічну кризу ми говоримо, щоб було про що говорити, так?
«Багато що можна «вилікувати» просто нормальним вихованням в дитинстві»
Нормальним — це яким? А яке виховання сприяє виникненню гомо-нахилів? Я можу зрозуміти, яке виховання вплинуло на педофілів, вбивць, маніяків. А на гомосексуалістів?
А люди, які добровільно погоджуються на програми «перевиховання», які самі не сприймають свої гомосексуальності? Настільки сильне виховання?
В основному, у цих людей немає мрії в житті.
П.С. Всі Фєді — пораховані :)
Я, швидше, проти того, що у всьому винне виключно середовище. Я вважаю, що мають місце і вроджені особливості, відкидати їх не можна.
проводячи паралелі між умовними рефлексами і набутими особливостями (характеру? якось так...), а також між безумовними рефлексами і вродженими особливостями (того ж характеру, перепрошую, я в медичній термінології таки геть слабка), а також пам’ятаючи, що умовні рефлекси можуть з часом зникати, я для себе роблю висновок: якби гомосексуалізм був викликаний лише зовнішніми факторами, його МОЖНА БУЛО Б вилікувати. АЛЕ! Є відомості про те (і я вже про це писала), як людей за їхнім бажанням лікували, часом досить жорстокими методами. На жаль, не можу повідомити вам джерело, бо вже й сама його не пам’ятаю… Ці методи мали як психологічний, так і фізіологічний характер. І дуже часто лікарям так і не вдавалося досягти позитивних результатів. Висновки робіть самі. Знову ж таки, якщо десь помилилася — виправляйте.
Щодо статистики: її в мене немає, але ж я і не кажу, що когось більше, когось менше. Я кажу, що існують різні причини, і не можна сприймати одну і відкидати іншу.
особисто мене ви обеззброюєте своїми коментами ))))
захотіла би посваритися з вами — не змогла б… ))
Для вас лесбійство є більш прийнятне, ніж чоловічий гомосексуалізм.
Колись я читала цікаву інформацію про те, що на дуже ранніх стадіях розвитку ембріона людини можлива зміна його статі. Для цього цілком достатньо переляку мами, зміни її біохімічних показників. Задумайтеся чи кожна жінка знає, що завагітніла?
Це питання стосується не тільки екології сім'ї, духовного виховання, а і екології суспільства, довкілля, чистоти харчів, які споживає людина.
Не треба так огульно сприймати усю інформацію про гомосексуалізм чи інші схожі відхилення, ще ж є і двостатевість (гермафродитизм).
А може це попередження для людства? Ми не тільки перенаселили планету, ми її нахабно загадили. І пора очистити наші Авгієві стайні, у які ми перетворили Землю.
Це не казка про гомосексуалізм. Це — замальовка з натури. Всі персонажі справжні. Всі подіїї — також. Просто описані дещо не звично.
Звісно, лікувати вже «сформованого» гея — це дурня, але я також підтримую думку, що нехай вони десь збираються окремо в своїх клубах і не нав*язують себе суспільству. Що ж стосується, наприклад, легалізації одностатевих шлюбів, то хай легалізують, але не називають це шлюбом, бо шлюб — це виключно союз чоловіка і жінки. Тож хай вигадають власну термінологію.
Разом з тим треба пам*ятати, що гомосексуалізм — це все ж таки аномалія, хоча б тому, що він біологічно не виправданий, бо не забезпечує репродуктивну функцію, та й, перепрошую, просто тому, що чоловічі геніталії пристосовані саме тільки до жіночих і тут уже нічого не поробиш.
І не можна допускати таких ганебних випадків, як ото у Амстердамі хочуть ввести (чи вже ввели?) у школі предмет «гомосексуалізм».
Што я адкажу? Я спытаюся, хто ён, які… І пажадаю шчасця. Бо гэта самае галоўнае ў жыцці. Адзінае, я скажу, што ў нас любіць «нетрадыцыйна» больш складана. Што будзе больш цяжка змагацца і абараняць свае шчасце. Ці гатовы ты для гэтага, сынку?
Так, на жаль наша грамадства вельмі не любіць «нетрадыцыйнасць». Але ж гэта ва ўсім…
Напрыклад, на Беларусі, беларускамоўны загадчык хімічнай кафедры.....- гэта вельмі нетрадыцыйна (ну хоць бы філолаг, а то хімік!!!, вы нават не ўяўляеце, але гэта так!). І я думаю, што ў нас, гэта нават больш цяжка, чым быць геем.
Але, калі маеш унутраную пераканансць і любоў (у выпадку беларускамоўнасці — да сваёй культуры, спадчыны...) -гэта не выклік, не поза, а шлях да шчасця.
Таму моцныя людзі маюць права на шчасце ў будзь-якой, нават самай нетрадыцыйнай сітуацыі))).
Ось, забыўся за мудрагелістымі словамі)))
Я бы найперш спытаў сына: " А ці любіце вы адзін аднога?".
ГЭТА ГАЛОЎНАЕ! Калі ёсць Любоў — усё астатняе наогул не тэма для абмеркаванняў)
Хотілося би, щоб і моя сім’я завжди так сприймала те, що відбувається у моєму житті… ))
треба подумати))) чи маю я вже певні «ознакі внутрішньої гармонії і щастя»)))
Мабуть))) я сподіваюся, що так
Але раніше, я дуже богато думав, як відреагує суспільство. Занадто богато. Просто мінув час…
І тепер я не такий))
Вибір є завжди — хочеш бути п.даром (геєм, голосексуалістом, людиною нетрадиційної сексуальної оріємнтації) — будь, але при цьому суспільний остракізм та повсемістне нерозуміння — це ціна за аномальне відхилення від традиційних норм співіснування людей.
Так чи інакше треба вирішити, що робити в суспільстві з даною ситуацією, а не оминати. Якщо за Біблією це смертний гріх, то що їх розстріляти чи як? Чи їх лікувати, чи піддавати остракізму? Яке практичне виріщення питання? Гомосексуалісти є — це ФАКТ. Від того, що ми закриємо на це очі, проблема не зникне, а ми з нею живемо. Тому всеодно треба виробити чітку концепцію ставлення до гомосексуалізму в суспільстві (в даному випадку українському) й закріпити певні норми ( наприклад, про одностатеві «шлюби») законодавчо.
Букет рєжисьору, біблія (з малої букви) — незачьот.
Толерантність має свої межі. Ми не живемо в світі Толкієна, де всьо кльово і добро є добром, а зло злом. Світ напівтонів народив напівлюдей, котрі відрікаються від свого життєвого напередвизначеного покликання — бути людиною (в широкому розумінні слова). Це їх вибір, але чи толерувати їх? Відповідь — Ні!