Безпрецедентна подія сталася в Одесі. ДАЇшник назвав державну мову «телячою» і за це отримав… звільнення з роботи. Що можете сказати з цього приводу? Чи справедливе таке покарання?
Вважаю, що справедливе. Більше того, підтримую звільнення і його безпосередніх керівників, оскільки такий підлеглий — незмивана пляма на репутації особи, що займає керуючу посаду. Сувора догана вищому керівництву Одеського облДАЇ — теж доречно! Як може людина на державній службі, тим більше представник правоохоронних органів, казати таке про державну мову?! Просто нечувано!!! Моє обурення не проходить вже другий день. Давно вже не пам'ятаю нічого такого, щоби так мене заділо!
Я теж вважаю, що справедливе — в науку іншим. Причому, як рядовим сержантам, котрі тепер два рази подумають, перш ніж публічно висловлюватися зневажливо щодо державної мови, так і начальству, котре, запобігаючи новим інцидентам — і доганам, проінструктує підлеглих у питаннях політкоректності.
Це просто жах! Навіть уявити собі таке не міг! Вся Україна має бути вдячна за відзняте відео тим, хто був у авто. Закликаю всіх приєднуватися до таких мір по можливості! Борімося хоча б так!!!
А НА РАХУНОК СПРАВЕДЛИВОСТІ ХІБА МОЖУТЬ БУТИ ЯКІСЬ СУМНІВИ???
Хочу, однак додати, що ця показова розправа, може бути всього лише відводом уваги. Мовляв, подивіться, ми захищаємо українську мову. Дуже вагомий арґумент проти тих, хто говоритиме, що влада її витискає. А тим часом, давши змогу всім заклопотаним мовним питанням потішити самолюбство поодинокою (і малосуттєвою) перемогою, мовчки, нишком продовжать створювати широкі умови для повсюдного і широкомасштабного поширення мови російської в освіті, ЗМІ, рекламі, бізнесі тощо. Слід розуміти цю хитрість. Вона з тієї само серії, що й показові накази Януковича Могильову вивчити українську. Хитре окозамилювання — та ще й непереможний аргумент: мову захищено.
нарешті побачив однодумця, дякую. В Чернівцях вже українською майже не розмовляють. Цього тижня був в податковій — на мою вимогу розмовляти зі мною українською, держлужбовиця, закотивши нафарбовані очі, відповіла: «А Вьі что па руССкі нє панімаєтє?». І це дівуля, якій не більше 23-24 років (хоча макіяж робив її 26 річною) — виросла на заході України. Я їй коротко і доступно пояснив, що я розумію і що не розумію.
А, звільнивши, одного сержанта мовна політика справді постала в усій красі. Показушні шоу і повзуча русифікація.
Як на мене звільнення (цікаво подивитися запис у трудовій — за якою статтею його звільнили) — це замале покарання. Я ще б заборонила цій тварині працювати в державних органах до кінця життя.Хай йде пасти телят!
Я теж це відмітити хотіла.Найбільше зачіпає те, що без прямого компромату, в даному випадку цього відео, ніхто б і гадки не мав звільняти міліціонерів за подібні витівки. От що значить «попалився».
Але ж таке все таки сталося. Отже, тепер усім потрібно з собою возити камеру і влаштовувати реаліті-шоу «Прихована камера». Потім виставляти ці записи на youtube. Виходить, тільки так тебе побачить велика кількість людей і можна буде хоч на щось вплинути?!
Щоправда після такого казусу, думаю, міліціянти будуть обережніше себе поводити, щоб не наступити на ті ж граблі.
Хоча можна ще диктофончик в кишеньці носити з собою, про всяк випадок.
а один мій добрий товариш не підтримує цього показушного звільнення з роботи… Він пропонує цьому міліціонерові просто… дещо відірвати. Мовляв, «нехай говорить своєю улюбленою російською мовою, але дуууууже високим голоском» :)
ось накинулись на міліціонєра — а він жиж жертва системи ;) (мені завжди подобалась ця фраза). Колись в Укртелекомі вперта дівуля нехотіла розмовляти зі мною українською. Так я просто взяв книгу скарг і написав про це. Вот було весело — за цю вперту козу вибачалися її начальниця, і начальниця її начальниці і ще хтось. І навіть її позбавили якоїсь премії. Якби акстивісти всіляких «Свобод» та і просто небайдужі понаписували по десятці скарг — може б воно і полєгчало ;)?
штука в тому, що читають і навіть забов'язані відповідати посуті. Тому що я можу звертатися до суду, наприклад, або в управління по захисту прав споживачів, в спортлото та і багато куди. Одна із унікальних реальностей нашої Країни — це те, що люди зовсім (98%) не знають своїх прав і легальних методів їх захисту. Але якщо трішки знати — то можна розважатися проміж іншими заняттями.
О, так, сама часто «розважаюся» подібним чином. Пам'ятаю вираз обличчя однієї офіціантки, котра мені натякнула, що вільних столиків не має, а до кав'ярні зайшла компанія із 5 чоловік. Отже, логічно, що я зі своєю кавою мала б звільнити їм місце. Після прохання описати цю ситуацію в книзі скарг або поспілкуватися з менеджером закладу щодо умов перебування клієнтів у їхньому кафе, дівчина відразу якось притихла і запропонувала інший, менший столик. Але тут вже була справа принципу. Словом, обійшлося тим, що вибачались переді мною ВСІ. Особливо після того, як я показала журналістське посвідчення і пригрозила, що напишу про них статтю (це вперше використала своє службове становище). І знаєте чим усе закінчилось? Мені запропонували ще горнятко кави із тортом за рахунок закладу) Так-що свої права потрібно знати і за них варто боротися!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
20 коментарів
А НА РАХУНОК СПРАВЕДЛИВОСТІ ХІБА МОЖУТЬ БУТИ ЯКІСЬ СУМНІВИ???
А, звільнивши, одного сержанта мовна політика справді постала в усій красі. Показушні шоу і повзуча русифікація.
Хоча можна ще диктофончик в кишеньці носити з собою, про всяк випадок.