Чого нема в Google, того не існує

Один із моїх львівських викладачів любив повторювати на парах: чого нема в Google, того не існує. Говорив він це, ясна річ, із тією метою, щоб підкреслити важливість Інтернету як джерела інформації та засобу комунікації.
Декілька років потому я усвідомила, що мене в Мережі аж забагато! Я маю акаунт вконтакте + адміню тут сторінку спільноти; маю особисту сторінку на Facebook і дві сторінки як адмін; маю акаунт у Twitter і в Google+; активно спілкуюсь у SKYPE та переписуюсь з людьми у трьох електронних скриньках. Модерую сайт українсько, англійською та німецькою мовами, веду блог на vkursi.com і хочу завести ще один в Google.
Попри те все, я встигаю читати багато книг:)
А скільки ВИ витрачаєте часу на Інтернет-спілкування?

9 коментарів

Книги бувають різної складності: від легкої для сприйняття художньої літератури до написаних важкою мовою наукових монографій з обширними зносками, читати які не лише довго, але й виснажливо. Так що часом краще не читати нічого.

Гм… не можу НЕ читати. Забула, як ця хвороба називається…

я тут (в інтернеті) майже живу. І це, до речі, не заважає справжньому життю.

Підтримую! У мене так само:)

Щодо онтологічного статусу речей за Google'ом. Якщо за великим рахунком цитована теза, звісно ж, є жартом (до речі, я чув його в такій редакції: «Те, чого немає на першій сторінці Google'у, того не існує», адже в більшості випадків люди справді задовольняються результатами пошуку, які потрапляють на першу сторінку), то в одній зі сфер — а саме мовній — я нерідко користуюся нею на практиці. Нерідко буває так, що хочеться вжити невідомого Word'ові українського слова, почутого чи прочитаного в спеціальній літературі, або вжити відоме слово, але в невідомій програмі формі (приміром, якесь дієслово в пасивній формі абощо), то завжди цікавлюся, скільки посилань, де вживається дане слово чи форма, запропонує Google. Буває так, що видає менше десяти посилань, і то — на одне джерело. Як би не кортіло вжити даного слова, але результат, показаний Google'ом, таки впливає — й частіше за все шукаєш іншого слова.

А кого немає в Гугл, той існує? :)

Гарне запитання. А сам як думаєш:)?!

Поширена теза: «У визначної людини немає сторінки у „Facebook“, у визначної людини є сторінка у „Wikipedia“.»

Ха-ха, особливо, коли та сама людина собі ту сторінку у вікіпедії завела:))