Ескізи з життя випадкових людей
Блукаючи містом, натрапила на одну з книгарень, куди часто любила заходити ще школяркою. На полиці побачила тоненьку (всього 96 сторінок) книгу популярного польського письменника Януша Леона Вишневського «Сцени з життя за стіною» і вирішила її придбати, оскільки мені цікава творчість згаданого автора (про його славнозвісну «Самотність у мережі» колись писала рецензію у ).На відміну від романів «дамского угодника» Вишневського, збірка коротких оповідань «Сцени з життя за стіною» здатна припасти до душі не лише представницям прекрасної статі. Книга містить 22 ескізи з життя випадкових людей. Серед них — Єлизавета, яка постійно заздрить близьким за досягнуті успіхи; Надін, що панічно боїться старості у свої 45; Стефан, якого матір покинула на смітнику і герой понад усе прагне її відшукати; священик, що закоханий у вигадану жінку… Таких персонажів багато. Кожен з них страждає на свою недугу. Проте, їх об'єднує одне почуття — самотності. Як вади, каліцтва, хвороби, доказу нестачі суспільної привабливості.
«Сцени з життя за стіною» — це історії маленьких людей, які намагаються зрозуміти свої помилки і знайти вихід зі скрутного становища. Комусь це вдається, іншим — ні. Головне, що всі вони не стоять на місці. І в цьому русі рано чи пізно віднайдуть мету і сенс життя.
P.S. Після прочитання книги запостила на Facebook інформацію про завтрашнюю презентацію «Лексикону інтимних міст» Андруховича у Вінниці. І практично відразу її «лайкнув» Януш Леон Вишневський, який до того не був у моїх друзях. Тепер є. Ми списались. І він погодився з усією містичністю ситуації, а також зізнався, що Андруховичу — «респект і лайк» :)
0 коментарів