Офіціантам на замітку
Мене завжди вражала робота офіціантів у деяких закладах громадського відпочинку. Отак прийдеш з шумною і великою компанією друзів, скажімо, пива попити. І то нічо, що грошей особливо ні у кого з вас нема, та й, правду кажучи, зовнішній вигляд свідчить хіба про те, СКІЛЬКИ пива ви випили до того. Але мова про інше.
Отож, сідаєте ви собі за якийсь величезний столик (компанія ж бо чимала), замовляєте пива й починаєте вести неквапні дискусії про проблеми та перспективи розвитку вітчизняного кінематографа, літературні новинки і вже зовсім просунуті з вас пробуюють знайти десять відмінностей між новим проектом Меладзе і старим проектом Кузьми. І тут ВОНА (як відомо – ПРАЦЮЄ). Вона – це офіціантка. Тихенько підкрадається у розпалі вашої дискусії, хапає порожні бокали з-під пива (порожні, бо в залі спекотно, ви з друзями довго мандрували нічним містом, поки знайшли якийсь підходящий заклад) і спокійнесенько йде собі геть. Але найгірше у цьому випадку – її зовнішній вигляд! Поглядом офіціантка ніби каже вам: «Не замовляєте більше нічого, то йдіть собі!». А це, погодьтеся, надто жорстоко для тонкої душі митців.
Звісно, це може бути лише поодинокий випадок, притаманний якійсь певній офіціантці в певний момент часу в певному закладі. Тому, щоб переконатися у своїй помилці щодо Великої Родини Офіціантів, ви з друзями вирішуєте замовити ще по пиву (ги-ги, отут помилка усіх офіціантів, які роблять висновки про людину з її зовнішнього вигляду!).
Отож, пиво на столі, стратегічно важливі розмови тривають, бурштиновий напій знову починає закінчуватись. Гадаю, не треба розповідати про підступний прихід офіціантки у пошуках вільних бокалів…
Пізно ввечері, втомлені важким робочим днем і наслідками тривалої дискусії, ви з друзями розповзаєтесь у різні боки: хто додому, а хто – продовжувати святкування. І тільки ВОНА залишається одна, самотньо вдивляється у вікно й дико прагне… випити з друзями пива у якомусь пабі!
Отож, сідаєте ви собі за якийсь величезний столик (компанія ж бо чимала), замовляєте пива й починаєте вести неквапні дискусії про проблеми та перспективи розвитку вітчизняного кінематографа, літературні новинки і вже зовсім просунуті з вас пробуюють знайти десять відмінностей між новим проектом Меладзе і старим проектом Кузьми. І тут ВОНА (як відомо – ПРАЦЮЄ). Вона – це офіціантка. Тихенько підкрадається у розпалі вашої дискусії, хапає порожні бокали з-під пива (порожні, бо в залі спекотно, ви з друзями довго мандрували нічним містом, поки знайшли якийсь підходящий заклад) і спокійнесенько йде собі геть. Але найгірше у цьому випадку – її зовнішній вигляд! Поглядом офіціантка ніби каже вам: «Не замовляєте більше нічого, то йдіть собі!». А це, погодьтеся, надто жорстоко для тонкої душі митців.
Звісно, це може бути лише поодинокий випадок, притаманний якійсь певній офіціантці в певний момент часу в певному закладі. Тому, щоб переконатися у своїй помилці щодо Великої Родини Офіціантів, ви з друзями вирішуєте замовити ще по пиву (ги-ги, отут помилка усіх офіціантів, які роблять висновки про людину з її зовнішнього вигляду!).
Отож, пиво на столі, стратегічно важливі розмови тривають, бурштиновий напій знову починає закінчуватись. Гадаю, не треба розповідати про підступний прихід офіціантки у пошуках вільних бокалів…
Пізно ввечері, втомлені важким робочим днем і наслідками тривалої дискусії, ви з друзями розповзаєтесь у різні боки: хто додому, а хто – продовжувати святкування. І тільки ВОНА залишається одна, самотньо вдивляється у вікно й дико прагне… випити з друзями пива у якомусь пабі!
13 коментарів
ггггггггггг
а щодо сигналів, які вона вам посилала… це вже від конкретного місця і офіціанта залежить.
Неужели украинская мова такая бедная, что нужно употребить москализм «шумная». Ведь есть же наше родное «галаслива».