Про журналістів і журналістику
Обожнюю виписувати різні мудрі думки, читаючи ту чи іншу книгу, газету чи блукаючи інтернет-простором. У мене навіть блокнот спеціальний є, куди усі ці корисні фрази старанно законспектовую. З якою метою? Можна, наприклад, при нагоді «вставити» у якусь статтю або вжити під час спілкування й таким чином вразити співрозмовника. Але найосновніше – час від часу переглядати їх. Це піднімає настрій і подекуди…створює творчо-ліричний настрій.
Пропоную поділитися думками й просто отримати задоволення від читання наступних цитат про журналістів і журналістику:
1. Найсприятливіший момент для написання статті починається тоді, коли ви її вдало закінчили. Саме тоді стає зрозумілим, що саме ви хотіли написати (Марк Твен).
2. Справжній журналіст знаходиться на місці пожежі ще за 15 хвилин до її початку (Американське прислів’я).
3. Реклама –це коли нам показують без скількох речей можна чудово жити.
4. Гутенберг зробив усіх читачами. Ксерокс зробив усіх видавцями (Маршал Маклюен).
5. Про одного шевця: «П’є, як журналіст!» (Мечислав Шарган).
6. Журналістика – це коли сповіщають «Лорд Джон помер» людям, які й не знали, що лорд Джон жив (Гілберт Честертон).
7. У чому різниця між журналістикою і літературою? Журналістику не варто читати, а літературу й так не читають (Оскар Вайльд).
21 коментар
У мене теж є підбірка про маркетинг і не тільки.
Але є в мене один тараканчик: я записую вислів, не вказуючи автора.
я занотовую лише якісь ідеї і доменні імена — але ніколи їх потім не знаходжу:))))))))
шодо пам'яті — то навпаки: занотуй шось і це дуже підвищить ймовірність того, шо ти це забудеш.
був десь навіть файний вислів з цього приводу в когось, але то не з моєю дірявою пам'яттю…
звучав приблизно як «хочеш забути — занотуй це», ну чи якось так.
це стосується, звісно ж, «малих форм», подій, невеличких фраз тощо;
бо запам'ятовування матеріалу через моторику записування і візуалізацію ніхто не відміняв.
Волтер Ліппманн
Вікно в світ можна завісити газетою.
С. Є. Лєц