Немає меж студентській наївності

Мене завжди дивувала ота безпосередність, з якою студенти іноді сприймають навчання в університеті. Вони наївно думають, що ВНЗ – це продовження школи, де їх виховували змалечку, плекали і прощали усі недоопрацювання. У кращому випадку, цей міф розсвіюється після першого модуля, у гіршому – коли студента виганяють за пропуски.
Сьогодні вранці мене вразив один випадок. Уже пройшло 20 хвилин пари, як на кафедру заходить студентка, розшукуючи свою групу. Як виявилось, вона не лише не знає, у якій аудиторії і яка за розкладом пара, але й навіть не підозрює номер групи, у якій вчиться! На моє побажання зв’язатись із їхньою старостою, дівчина розпачливо розвела руками і знітилась. Шляхом тривалих телефонних дзвінків та зв’язку з деканатом вдалось ідентифікувати цю особу. Найцікавіше, що йде уже третій місяць навчання, а згадана „відмінниця” й досі не відвідала жодного заняття. Цікаво, як вона відпрацьовуватиме пропущені пари?! Справді немає меж студентській наївності...

23 коментарі

Альберт Комарі
Лілія, таке було насправді???!!! Я багато чого бачив та чув, але таке...!!!
Лілія Шутяк
Так, справді було. Я сама в шоці! Але студентка знайшла аргументоване виправдання своїй відсутності: Я хворіла.
Альберт Комарі
Перефразовуючи Шекспіра: «Неладно что-то в нашей альма-матер»… :((
Віталія Козменко
Ця дівчина переплюне нашого Колісниченка! :) як думаєш, Ліля?!
Эрика Ботвинская
видно мимо проходила и решила зайти =)))
Лілія Шутяк
І таке буває. При чому дууууже часто)
Володимир Карагяур
Цікаві особи бувають, але добре, що це не ьув якийсь сесійний день, коли вона прийшлаб на їзпит незнаючи згаданої вище інформації всієї…
Лілія Шутяк
Думаєш, не приходять такі студенти?!
Віталія Козменко
а ще буває, що одногрупники свого колегу не бачать ЦІЛИЙ симестр і на сесії його теж не видно. Значно частіше можна зустрітися Вконтакті! :))
Лілія Шутяк
Ой, не лише вконтакте! А, наприклад, на різних прес-конференціях і фуршетах)))
Максим Козменко
Нема контролю й виховання. І самовиховання. І самодисципліни.
Галина Дичковська
Мене здивувала не студентка, а коментарі. А ЩО тут дивного???
Університет не готує до життя: робить вигляд;
Студенти роблять вигляд, що готуються.
Всі виші і загалом освіта відірвані від життя настільки, що скоро ця імітація імітації мусить дати тріщину.Власне, тріщин дуже багато вже і зараз.
в далекому 1986, за «совітів» мій одногрупник вирішив кинути університет (ІІІ курс).Майже увесь семестр не ходив на пари. Потім вирішив повернутися. Все нормально, ніхто нічого навіть не помітив.
А це ж були часи строгого «учета и контроля».
Проблема не в тому, що якась там студентка загубилася, а в тому, що нема мотивації ходити на пари.
Надія Григоренко
«Мене здивувала не студентка, а коментарі. А ЩО тут дивного???
Університет не готує до життя: робить вигляд;
Студенти роблять вигляд, що готуються.
Всі виші і загалом освіта відірвані від життя (...)»

І що, так мало би бути, автор не мав би з цього дивуватися, бо це нормально?
Чи я вас не зрозуміла?
Лілія Шутяк
Як педагог не можу з Вами погодитись в тому питанні, що нема мотивації ходити на пари. Багато-що залежить від самого студента і, ясна річ, від професійності викладача. Якщо останній не вміє зацікавити слухачів і тримати дисципліну в аудиторії, то йому, як на мене, не місце у виші.
Сергій Вальчишин
«Університет не готує до життя: робить вигляд» — золоті слова!
Галина Дичковська
Це дуже не нормально. Але дуже типово.
Лілія Шутяк
Мій пост якраз і слугує підтвердженням того, що ситуація, на жаль, типова.
Галина Дичковська
Мотивація насамперед залежить від результативності. Парадокс нашої освіти в тому, що вона не сприяє результативності.
Результативність — це змога створювати продукт (результат) за відповідну винагороду (результат).
В основному наші студенти мотивовані дипломом, а не результативністю.
Якщо Ви працюєте у Виші, то знаєте дурну практику плати за ВЛАСНІ статті.
Що це означає з точки зору результату? Що наш науковий результат нікому не потрібен (ніхто за нього не платить).
Роман Дзик
Чому «не потрібен» і «ніхто за нього не платить»? Нам потрібен — ми і платимо.
Галина Дичковська
Нам він теж не потрібен. Якби не вимога «наукової роботи», ніхто б цього не робив. Ми платимо, бо виконуємо УМОВИ (Ваку, міністерства, університетів, ще не-знаю-кого) за те, щоб мати змогу займатися викладацькою/науковою діяльністю. А Вак і К* вимагає цього для чергової імітації роботи, яка фіксується у звітності, адже у нас науковість вимірюється квадратними метрами статей, а не їх дійсною вартістю.
Роман Дзик
Саме це я і мав на увазі :)
Лілія Шутяк
Так, питання щодо плати за опублікування наукових статей для мене як журналіста, якому платять за його статті, залишається вкрай болючим..(
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте